"Мольфарія"

Мольфарія – країна, де живуть мольфари. В українських Карпатах так називають чарівників, що і на зіллі знаються, і причарувати можуть, і бурю зупинити. Виходить мольфар на високий гірський хребет, простягає руки до хмари і проказує магічні слова давнього замовляння. Вщухає буря – зупиняються хмари, згасають блискавки-перуни. А як дістане флояру та заграє, та заспіває гучним голосом коломийку на всі гори – листя з дерев паде, чічки голівки схиляють, птахи у небі замовкають. Мольфарія – це країна буденного незвичайного, де вішальники-каркаси для сіна виглядають здалека фантастичними спорудами, а дерев'яні церкви – буддистськими пагодами; де і сьогодні вірять, що церковний дзвін може відігнати бурю, випрану білизну знімають на ніч – щоб злий дух не вчипився. Мольфарія має свою мову, свій запах, смак і колір. П'ятнадцять років закоханий у Мольфарію київський художник Олексій Малих – під самими Бескидами має хату-човен, що плине серед полонин і стрімких круч. Там, у світлій майстерні, звідки видно сонце, місяць і зорі, усамітнюється і працює. Зустрічає гостей – митців з усього світу – і прилучає їх до таємниць Землі, Води і Неба. Три останні проекти Олексія Малих (2004 р.) пов'язані з таємним рухом стихій, із первісним і чаклунським – "Шаман і Венера" (галерея "Совіарт"), "Земля і Вода" (галерея "Ра") і, нарешті, "Мольфарія" у галереї "Триптих".